Виразне читання поезії Євгена Плужника (напам’ять). Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. М.Рильського. Філософічність, афористичність лірики. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики.

Українська література 2-гої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства. Особливості реалістичної прози

Іван Нечуй-Левицький. Творчість і життя письменника. “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.

Реалізм повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.

Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика як перший в Україні соціально-психологічний роман.

Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Шлях Ничипора Варениченка.

Жіночі образи в творі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” КР №1. Творчість Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного (тести)

Розвиток драматургії. Від аматорських гуртків до “театру корифеїв”. Популярність першого професійного театру

Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях драматурга. Комедія “Мартин Боруля”, її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя.

КР №2. Творчість митця Івана Карпенка-Карого (твір)

Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності. Символ вічної жіночності, материнства, краси у творі “Сікстинська мадонна”.

Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Вираження незламного оптимізму в поезії І. Франка “Гімн”.

Поетична збірка “Зів’яле листя” Івана Франка. Любовні мотиви в поезіях “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” та “Чого являєшся мені...”

Виразне читання поезій І. Франка (напам’ять). Філософська поезія І. Франка “Легенда про вічне життя”

Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка. Проблематика твору. Характеристика героїв поеми.

Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”. Образ героя-адресата у творі І. Франка “Сойчине крило”.

Українська література 10-х років ХХ ст. Загальний огляд. Борис Грінченко. Загальний огляд творчості. Оповідання «Каторжна».

Михайло Коцюбинський. Життя і творчість письменника. Автобіографічна основа новели “Intermezzo”. Символічні образи твору.

Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю у творі Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Фольклорне тло в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Зв'язок людини зі світом природи. Образи й символи твору

КР №4.Творчість митця Михайла Коцюбинського (твір)

Життя і творчість Ольги Кобилянської. Зображення краси вільної душі й аристократизму духу в новелі О. Кобилянської «Іmpromtu phantasie». Автобіографізм твору

Образи жінок-інтелектуалок у новелі О. Кобилянської «Valse melancolique». Роль образу вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь

Життя і творчість Василя Стефаника. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі “Камінний хрест”. Історичне тло твору.

Життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка. Поєднання реалістичної дійсності та філософського підтексту в новелі “Момент”

Образ панни – утілення ідеї вічної жіночності й краси у новелі В.Винниченка “Момент”. Імпресіонізм твору. КР №5. Творчість Ольги Кобилянської, Василя Стефаника й Володимира Винниченка (тест)

Альманах “З-над хмар і з долин”. Угруповання “Молода муза”. “Нова” драма на межі сторіч Життєвий і творчий шлях Лесі Українки

“Contra spem spero!” Лесі Українки як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, прийом контрасту. Призначення поета й поезії у вірші “Слово, чому ти не твердая криця...” Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети у вірші Лесі Українки “Мріє, не зрадь”. Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну...” Теорія літератури: неоромантизм

Виразне читання поезій Лесі Українки «Contra spem spero!» (напам’ять) Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”, її фольклорно-міфологічна основа.

Символічність образів Мавки й дядька Лева – уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й Килини – антиподи головній героїні Мавці в творі Лесі Українки “Лісова пісня”. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями, дійсністю і мрією. Художні особливості драми-феєрії

Життєвий і творчий шлях Миколи Вороного, багатогранна діяльність поета. Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії “Блакитна Панна”. Жіночий образ як сюжетний центр символістського твору “Інфанта”. Мотив самотності людини

Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся, світоглядні переконання митця. “Чари ночі” Олександра Олеся – перлина інтимної лірики. Мотив краси, кохання й молодості.

Неоромантичні й символістські тенденції у вірші Олександра Олеся “З журбою радість обнялась...”. Експресивне вираження патріотичних почуттів у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”

Драматичний етюд Олександра Олеся “По дорозі в Казку”. Дорога в Казку як символ духовних поривань до кращого життя. КР №6. Творчість Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся (тест)

Література рідного краю. Життя і творчість поетеси Христини Алчевської.

Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики («Бажання», «Місто», «Запрошення»)

Життєвий і творчий шлях Павла Тичини. Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...» Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу у творах Павла Тичини («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).

Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження». Творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики («Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..»)

Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. М.Рильського, рання творчість. Філософічність та афористичність його лірики. Захоплення красою й величчю світу (*«Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики.

КР №7. Творчість М.Семенка, П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського (тест)

Бесіда про вивчені твори української літератури. Обмін думками про знакові для свого часу твори, які актуальні нині.

Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність лірики («Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..»)

Виразне читання поезії Євгена Плужника (напам’ять). Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. М.Рильського. Філософічність, афористичність лірики. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики.

Виразне читання поезії Максима Рильського (напам’ять).

КР №7. Творчість М.Семенка, П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського (тест)

Узагальнення та систематизація вивченого. Бесіда про вивчені твори української літератури. Обмін думками про знакові для свого часу твори, які актуальні й нині.

Микола Хвильовий (М.Фітільов) Життєвий і творчий шлях митця. Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років.

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)» – твір про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції.

Юрій Яновський. Біографія письменника, загальна характеристика творчості. Романтичність світовідчуття.

Новаторство художньої форми роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Проблеми творення нової української культури, духовності української людини.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий і творчий шлях. Автор інтелектуально-психологічного роману "Місто". Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому.

Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки («Моя автобіографія», «Письменники», «Сом»)

КР №8. Творчість Миколи Хвильового, Юрія Яновського, Валер’яна Підмогильного, Остапа Вишні (тест) Розвиток національного театру та драматургії 1920−1930 рр.

Микола Куліш.Основне про життєвий і творчий шлях драматурга. Сатирична комедія «Мина Мазайло».

Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 року. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими у творах «Різдво», «Коляда».

Виразне читання поезії Богдана-Ігоря Антонича (напам’ять). Осип Турянський. Роман «Поза межами болю». Коротко про митця. Поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу

Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її найвидатніші представники.

Євген Маланюк. Коротко про митця. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України в поезії «Уривок з поеми».

Іван Багряний (І.Лозов’ягін). Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман.

Жанрові особливості роману Івана Багряного «Тигролови». Вольовий характер головного героя Григорія Многогрішного. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом

КР №9. Творчість митця Івана Багряного (твір)

Узагальнення та систематизація вивченого впродовж семестру. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця. Довженко-прозаїк. Джерело вивчення історії життя митця і трагічної доби – «Щоденник» (періоду війни)

Олександр Довженко. Історія написання кіноповісті «Зачарована Десна», автобіографічна основа, сповідальність.

Олесь Гончар. Коротко про письменника. Загальна характеристика доробку О.Гончара. Його громадянська й життєва позиції, роль у духовному відродженні нації. Мрія і дійсність у новелі «Модри Камень».

Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Василь Симоненко. Традиційність лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»).

Дмитро Павличко.Основні відомості про поета, перекладача. Вірш «Два кольори». Використання фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання («Я стужився, мила, за тобою…»). Іван Драч. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва. Микола Вінграновський. Коротко про митця. Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозо-середження» («У синьому небі я висіяв ліс»)

Виразне читання поезій поета-«шістдесятника» (напам’ять). Григір Тютюнник. Коротко про життя і творчість. Новела «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації.

Образ любові в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину. КР №10. Творчість Олександра Довженка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Григора Тютюнника (тести)

Ліна Костенко. Життєвий та творчий шлях. Особливості індивідуального стилю. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

Виразне читання поезії Ліни Костенко (напам’ять). Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Зображення духовного життя нації в романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми твору

Василь Стус. Загальний огляд життя та творчості (відчуження від світу, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе).

Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). Виразне читання поезії Василя Стуса (напам’ять).

Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва, його риси. Література рідного краю. Творчість Миколи Побеляна. Поетична збірка митця «Сніги на двох»

КР №11. Творчість Ліни Костенко, Василя Стуса, Миколи Побеляна (тести) Узагальнення та систематизація вивченого. Бесіда про твори, вивчені протягом навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві.