Виразне читання поезій Лесі Українки «Contra spem spero!» (напам’ять) Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”, її фольклорно-міфологічна основа.

Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Особливості реалістичної прози

Іван Нечуй-Левицький. Творчість і життя письменника. “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.

Реалізм повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.

Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика – перший український соціально-психологічний роман.

Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Шлях Ничипора Варениченка

Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Розвиток драматургії. Від аматорських гуртків до “театру корифеїв”. Популярність першого професійного театру

Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях драматурга. Комедія “Мартин Боруля”, її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя.

Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності. Символ вічної жіночності, материнства, краси у творі “Сікстинська мадонна”

Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Вираження незламного оптимізму в поезії І. Франка “Гімн”.

Поетична збірка “Зів’яле листя” Івана Франка. Любовні мотиви в поезіях “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” та “Чого являєшся мені...”

Виразне читання поезій І. Франка (напам’ять). Філософська поезія І. Франка “Легенда про вічне життя”

Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка. Проблематика твору. Характеристика героїв поеми.

Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”. Образ героя-адресата у творі І. Франка “Сойчине крило”.

Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”. Образ героя-адресата у творі І. Франка “Сойчине крило”.

Контрольна робота № 2

Михайло Коцюбинський. Життя і творчість письменника. Автобіографічна основа новели “Intermezzo”. Символічні образи твору.

Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю у творі Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Фольклорне тло в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Зв'язок людини зі світом природи. Образи й символи твору

Життя і творчість Ольги Кобилянської. Зображення краси вільної душі й аристократизму духу в новелі О. Кобилянської «Іmpromtu phantasie». Автобіографізм твору

Образи жінок-інтелектуалок у новелі О. Кобилянської «Valse melancolique». Роль образу вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь

КР №4.Творчість митця Михайла Коцюбинського (твір)

Життя і творчість Василя Стефаника. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі “Камінний хрест”. Історичне тло твору.

Життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка. Поєднання реалістичної дійсності та філософського підтексту в новелі “Момент

Образ панни – утілення ідеї вічної жіночності й краси у новелі В.Винниченка “Момент”. Імпресіонізм твору. КР №5. Творчість Ольги Кобилянської, Василя Стефаника й Володимира Винниченка (тест)

Альманах “З-над хмар і з долин”. Угруповання “Молода муза”. “Нова” драма на межі сторіч Життєвий і творчий шлях Лесі Українки

“Contra spem spero!” Лесі Українки як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, прийом контрасту. Призначення поета й поезії у вірші “Слово, чому ти не твердая криця...” Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети у вірші Лесі Українки “Мріє, не зрадь”. Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну...”

Виразне читання поезій Лесі Українки «Contra spem spero!» (напам’ять) Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”, її фольклорно-міфологічна основа.

Життєвий і творчий шлях Миколи Вороного, багатогранна діяльність поета. Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії “Блакитна Панна”. Жіночий образ як сюжетний центр символістського твору “Інфанта”. Мотив самотності людини